w4aslyva: (Default)
 курінний для мене пройшов
я сама його пройшла
перші три дні мандрівка - з думками в голові про двох. ті думки витісняли думки про то, що дощ задовбав.
наступні дні пролетіли. з сонцем, курагою, Хмельницькими на ватрах (зокрема Костею! Софійка або ще хтось передайте йому, будь ласка, що я знову про нього написала на цьому незрозумілому сайті, і що це всі бачать:) і Купчинцями в жартах провду і затупах юнацтва:)
а ще, з переосмисленням цінностей і своєї діяльності в цьому курені. і зі страхом зради. я боюсь вересня. боюсь почути відповідь. хоча, майже на 100% впевнена в своїх коханих налисниках!!
скучила за Кущем, за Ногою, і Артуром теж. 

сьогодні мала єдиний день у Львові. помітивши його ще здалека стало ясно - і навіть за Дімою я теж скучила:) я люблю скучати за кимсь! ввечері я все таки зустріла Артура випадково на площі, ми рідні з ним в своїй любові до Ринку. мені не сподобалась ця зустріч. 

завтра починаєтьс україно-польський. і я знаю, що то буде бомбезний табір! 
2. спати знову всього 4 години залишилось. 
всьо буде!!
w4aslyva: (Default)
 я заіпалася.
дуже.

курінний
україно-польський
випускний
курінний Купчинців
весілля Марти
мама
питання роботи

не стягую.
задовбало.
і не тому, що того багато
а тому, в мені весь час є тривога, шо я шось провтикаю.
я заіпалася провтикувати щось.
та тривога зїдає найбільше нервів.
і не тільки нервів: за 4 дні мінус 3 кг.

хочу сісти в поїзд в четвер вночі і всьо.
w4aslyva: (Default)
ці дні...
останні дні перед таборами! перед випускним, режим підготовки до весілля сестри такий, ніби до нього теж пару днів залишилося:)

я скучаю за таким темпом роботи. скучаю за тим роком, коли була курінною. то було 6 справ за день і в різних кінцях міста. може я просто люблю їздити по місту? чи точніше просто рух? рух в різні сторони, який робить видимість діяльності?
ну, зробила я сьогодні справді багато. але якби то було все в межах Новояворівська - то зробилося б за півдня! 

десь всередині дня побачила Куща на плакаті МАНу:) виявляється, його вже всі крім мене бачили:(
ближче до вечора знову випадково зустріла Николина! якраз 20 хв. по тому,як згадувала про нього:)
і вже після фільму, пізно-пізно - Ірка зі Стрілком на площі! він такий був радий мене бачити, що обнімав сильніше за Ірку:)) аж щетина на мої щоці відбилася:)

випадково? хз
30 червня. останній день студака. ще завтра-позавтра можна лєбєдя рубати типу "ой, а то вже липень??", ну а далі вже якось пальоно буде:)

"Змішані" - на одному щабілі з "Ми Міллери" - для моментального забування про все на світі погане і про "дай буцик":)))
2 години насолоди і сміху:)

ми колись разом його подивимось, муЩинчику:)
все буде!
w4aslyva: (всьо акей!!)
вичеканий ранок. ще навіть тим смарагдовим променем не світить. вокзал. дітиська.
роса. нове місце. всі топчуть оту мокру траву. Гнат підстригся.
сонце. багато сонця і Крутенька.
Христя Воробій зі своїми дітьми. Богданчик зі своїм бомбезним чубом.
Жовтий. Перші квіти подаровані цієї весни:) Новояворівські приходять разом з дощем.
Ватра. Павук приходить саме до нас з проханням її провести. Вийшло чи не вийшло мені дуже тяжко судити. Посадила голос і мені то аукується аж зараз.
Вечір приносить дві новини. Добру і погану. І так скільки себе памятаю. оті дивні "добре" і "зле" попідручкувсюди! Мінус юначка, плюс нова сім'я.
"Як то так, що та, яка всіх завжди заспокоює, сама плаче?" після того, двома реченнями він зняв з мене той тягар, яким я себе картала останній рік. я зробила все, що в моїх силах. + дуже міцні і потрібні мені тоді обійми з морем сліз! Ст.
"Та вона мене знає ліпше, ніж мама!" Ст.
Перший борщ з заправки, який загнав мій мозок в глухий кут:)
Дякую Стрілку за то, шо він сформулював то, шо так сиділо тихенько збочку.
Волейбол. Сильна гра і дурний програш. Подачі зНоги, від яких ми з Дариною і Дзвінкою тихенько собі балділи:)
Футбол. Сльози.
Уроки фрізбі протягом всього дня. і моя унікальна техніка його кидання:) на фоні якого Блонда була супергравцем))))
Найкраща в світі КВ!!

Everything that kills me makes me feel alive!!
момент, коли я хапаю Дзвінку за руку, і вона не відпускає а біжить зі мною, зробив моє СВ!!

двері електрички, які зупиняються майже переді мною. бо я знала, що так буде!) вискакую відразу на крісла і розпихаю напленики, бо місце на тих поличках було навііть цінніше, ніж в тамбурі:)
трилітровабанка. Катя попадала на найбомбезніші слова, Дзвінка з Дариною на медикаменти,  Біг шукав як обійти систему і запхати в ту банку незапихуємі речі:), Бик, мілачешка, сумліно шукав слова і не позволяв комусь помагати йому. Нога пробував вимахуватися, шо не грає пластові ігри, але все одно слова придумував і його словом міг хтось себе прикрити, якшо сильно тупив:)
ну, крім Бика:))
як же ж за такий короткий час я встигла їх так сильно полюбити?
вони зробили моє СВ14
w4aslyva: (ммм..)
"ти знов закохаєшся, тоді розчаруєшся і будеш страдати! тобі того треба?"
Стрілок такий Стрілок) всьо він шарить)

Любаша-мілаша! по-інакшому не скажеш! шкода, що я вже забула як то з хлопцями не тільки дружити:)

як і обіцялося, ми з Ногою дещо, та й придумали. не думаю, що з вечерею вийде, бо все ж 100 людей, нас навіть посуду такого нема. а з рештою проблем не мало б бути, хоча там теж не дуже багато всього, але з кольорами на підтаборі всьо підібрано:)

я вже дуже хочу св)) дуже-дуже)
w4aslyva: (миило)
я б сказала, зміщений long weekend:)
який почався в четвер зранку, коли ми з Акулами, Марічкою, Гуцулом і Гнатом ледь втиснулися в електричку (Львів-Лавочне в перший день травневих свят!!) і я дуже жорстоко розвела Ногу, так, що тепер він ще довго мені то згадуватиме!
мандрівкка акул на Парашку, з Сколього до Майдану. 28 км за півтора дні. десь за 2 вершини до Парашки ми спільно вирішили забити на Майдан і йти до ближчого Корчину.
Альона заставила Гната взяти гітару і була свято уверена, шо спокійно її понесе! але видихнулася Альона на перших 100 метрах:) і далі майже всю мандрівку її тащили мужчинчики. я особисто не шарю, чому в Горганах мені було простіше і там я спокійно несла гітару...
вів всіх Гуцул, я йому трошки помагала, але в момент найбільшої безісходності, коли вже навіть я не знала шо робити ("навіть я", бо була там 2 роки тому) зозулька моя Ігнатій кудась погнав і знайшов стежку, якою ми і дійшли до Гуркала, місця курінного табору Ярославен 2006 року!
Ногу заклало, зимно було ацько! Гуцул захтів алярм вночі робити, іменовувати малих.
шо я вам скажу.. добре хлопцям! в хлопців до однострою йдуть шорти.. весь той час, поки малі ставали, вдягали однострої і відтискалися (напевно, бо Нога б їх просто так не відпустив) ми з Гнатом чекали їх коло водоспаду, де було ще зимніше від тої зимнющої води!
сказати, що ми в ту ніч поспали було б кощуньством. в трьомісному наметі ми троє порозвалювалися по різних кінцях, бо пропонувати 16тирічним хлопцям зчіпляти спальники, я думала тоді, не дуже альо. а зря. "не треба було вимахуватися" - подумала Альона, коли приїхала додому з температурою 38,7! але вже.
з погодою нам повезло! дощу так і не було! зранку ми пішкарусом повалили в Верхнє Синєвидне, де попали на маршрутку до Львова. там, підібравши Масюка і побігавши між різними зупинками сіли на маршрутку, яка нас під саме джерело в Зашкові завезла!
отаким чином я з одного дому-гір через інший дім-Львів попада додому-до Ярославен!
Кійковська з Марічкою передали нам з хлопцями естафету, вони похали додому.
бомбезна перша в році таборова ватра з двома гітарами, де ні одна з них в тональність не попадала, але то було ще крутіше, ніж якби хтось один всьо повністю без акордів відлабав:)
ну і гурткові сходини Скорпіонів з Сохацькою, які плавно перейшли в нічні откровення всіх, хто там опинився. ми обговорили настільки все, що вже коли світало - почали говорити про Бога. і то серйозно:)) вночі всі інакші.
Сохацька вчила мене бавитися волейбол, а на другий день затягнула в команду фрізбі бавитися! і я навіть в більшості разів ловила тарілку:) але в тій паніці, шо мене хтось криє ніколи нормально не передавала:) але емоцій було купа! за що тим всім, хто через мене програвав велике Мерсі:)
на кінець кінців я така була рада, що ота моя радість вилилася в страшенний рубель, який я знайшла по дорозі до електрички:)

я поміняла своє ставлення до юнацтва. принаймні на зараз. правильно сказала Марта, вони вирішили, що ми як виховниці їм щось винні! що винні? свої сили вкладені в них? гроші? про час я вже не говорю. Сохацька дуже боїться моменту, коли до неї така пічялька прийде. нічо!

за ті 3 дні я абсолютно з нуля відкрила для себе Ногу! мій лс:) оце все зверху написане сталося завядяки йому!
зрозуміла про які 10 років казала Марічка стосовно Гната.
зовсім з іншої сторони подивилася на Біна.
переконалася, що Масюк яким колись був, яким і залишився, просто всякі пацанські штуки набралися, але то дрібниці.
Бик яким гопніком був таким і лишився:) кльовим гопніком, дорослим.

536 живе. ми з Кущем відійшли, а діло наше живе:) треба з Ногою щось на час СВ придумати кльове.

хтось дочитав до кінця? не вірю:) то були бомбезні вихідні!

nrcwEb1_C5M
w4aslyva: (квіточка)
з часу, коли я востаннє писала пройшов вже рівно місяць, і ось що за той весь час сталося:
1. після другого вступного екзмену я попала до лікарні з болем в животі і з підозрою або на гастрит або на апендицит. ковтала там зонт(( то неприємно) і брали мені вперше кров з вени) але все обійшлося! стало відомо, що я поступила на магістернку, на бюджет!, живіт перестав боліти і в той сам день, коли мене виписали я поїхала на ..

2. Україно-Польський табір! абсолютно нестандартний але разом з тим крутезний табір! направду вже чекаю наступного року! там я навчилася грати на гітарі Апологію Лицарства ну і загалом, починати грати з боями! ну але то ще треба практики і практики! ще, там я познайомилася з купою крутезних люлей, в тому числі з Дзвінкою і Конусом, з якими за два дні після табору ми пішли в ...

3. Горгани! тижневий табір-мандрівка харцерів. Конус, Аля, Ева, Стась, Юстина, Гриб, Пітер, Шимон, Ася і Янек Камінський, Янек Бубач, Янек і Ева Возняки, ну і звичайно ж Дзвіня з Влодком! то було щось неймовірне! я зі своїм найлегшим наплечником діставала задоволення від того, що брала харчів більше нід треба було і часом ми ще крали з наплечника Мацька якісь огірки чи консерви (бо в нього був дуже тяжкий плєц), ще, коли ми не піднімалися а тільки йшли вниз - забирала в нього гітару:) я дзвонила своїм дівчаткам, щоб привітати їх з ДН і хвалилася їм, що йду зараз з групою, що йде складнішим маршрутом (деколи ми розділялися). На тій мандрівці до мене повернулися емоції:) Я Алі трошки допомагала на кухні і якось на вечері, коли в мене вийшов трохи сухий і мало посолений рис Конус запропонував мені їхати кухарем на їхній табір! Ніщо так не дає натхненя як чиясь віра в тебе:) Татарів - Осмолода, 2-8 серпня, мій особистий міжкрайовий табір! Горгани неймовірні!

Далі я мала б їхати на Вовчу Школу і навіть для того на день скорше повернулася з Осмолоди, але то вже був четвертий день табору і ми з комендантом вирішили, що вже наступного року:) зато Кущ запропонував їхати з ним в ...

4. Люблін, стопом, очевидно:) і занесло нас ще й у Варшаву:) по плану, ми мали зустріти тих всіх гавриків в Варшаві з поїзду з Перемишля, але вони автобусом нічним добралися і тому ми ще на один день залишилися в Польщі, щоб ще з ними зустрітися. Залєшє Гурне, село збудоване посеред лісу! будинок Камінських, старі ровери підвішані до даху при вході, мільйон карт на стінах і на підлозі, всюди величезні вазони, фортепіано, і посередині великий стіл, на якому стоїть пляцок спечений вгадайте ким! Стефою!:) так, я познайомилася з дівчиною Конуса:) ночівля в Андрія Мочуляка, де нас просто мегагостинно прийняли і зранку ще раз Конус, який довіз нас до міста звідки йшла дорога до Львова і то був найнемовірніший мій стоп, бо тих 400 км ми проїхали 7 машинами, але кожну з них чекали не більше 10 хв! лише з Любліна виїжджали 20 хв!

Основне правило стопу - ніколи не бійся і не вагайся!:)

далі в планах зустріч з Відьмами, з австралійцем, з Гарбузиками, поїздка в Франківськ до Марти, стоп по Європі з Юрком, Маланом і Більцею звичайно:)

є і неприємні моменти, звязані з грошима і Німцями, але то вже таке. тут на такому не варто зупинятися, на все своє місце і час.

Дякую всім за цей місяць!
Кущу за то, що був зі мною весь той час, Стрілку за то, що сумувала за ним, а Юркові і за то і за то:)

а тепер в мене є котик! точніше котиха! Біло-кавова:) страшно шустра і багато драпається, але я її атк само сильно люблю:)
всьо! 

отак

Jul. 18th, 2013 10:50 am
w4aslyva: (ммм..)
останнім часом не маю нічого такого, що б мені приносило велику радість!
то або світ нудним став, або я якось ментально змучилася. вже з 3 місяці отака фігня, затягнуло ще з сесії.
таборування не приносить мені задоволення. мене то найбільше лякає.
Малан мене навчив, що від всього треба діставати задоволення, тим більше від штуки, в яку безвозмездно вкладаєш час і сили.
поки що маю кльові враження від гурткового. то все.
маю надію на україно-польський. надіюся кльово відірватися, доказати сама собі, що можу бути кльовою бунжучною і підтягнути польську.
мала надію на СВТ. він мав стати фінальним акордом моєї праці в Пласті за рік. жизнь - боль.
Малан миттєво розгрібає запари. але якщо він дзвонить - то значить, що зараз мені ще трохи їх додасться.
Новік слухає. з нього тяжко щось витягнути. він не любить говорити по телефону. якщо він дзвонить - значить в нього від мене вже є пропущений:)
Юрко говорить. я тішуся, коли він дзвонить.
Кущу я сама дзвоню. або коли просто так згадую про нього, або коли вже повна опа. не підводив. ні разу!
Стрілок сам мені дзвонить, або просто так або коли опа:) але найчастіше, на годину пізніше. від всього на годину пініше:)

:)

Jul. 1st, 2013 04:32 pm
w4aslyva: (ммм..)
гуртковий табір то найкрутіша штука, яку тільки можна було придумати в Пласті!!!!
ех, Гарбузики - Гарбузики:)

і, напевно, нема ліпшої кандидатури на охорону в тому випадку ніж Малан!!
я дуууууже тішуся, що то був саме він!

Вінтючка написала на розсилку, що шукає собі когось на великі перегони.
і я навіть не задумувалася над тим, кого б з собою взяла:))
тільки в разі якби Кущ капєц-капєц не мав змоги - то був би Малан!

трохи він мене висадив сьогодні своєю спиною.
і взагалі якось так вийшло, що за останні 3 дні мала якісь такі розмови цікаві з кожним з моїх страітєлєй:)
познайомилася зі Світланою. треба буде колись зняти на відео Юрка, коли він дивиться на неї і нехай не вимахується багато.
потім Новікові великі зміни:))
і ше одна порція історій з маланового минулого.

це жесть реально, наскільки по-своєму сильно я люблю кожного з них:)
як же добре, що всі вони мені вже перейшли:)
w4aslyva: (всьо акей!!)
була сьогодні дуже зла. і якраз на кульмінацію тої злості припав дзвінок Юрка. випадково:)
тому і кажу, що випадковостей не буває. бо він мене реально втішив:) просто так!

розклала в кімнаті сушитися тент з кухні. і то такий запашок копченості.. жесть.
лежу в тому запаху і балдю!

я не просто так в Пласті! я тут є потрібна!
пеееерш за все свої малечі! з якою сьогодні закуповували харчі на гуртковий (що стартує вже за 29 годин) і то було смішно! З гарбузиком на пузику!)
потрібна відьмам. Уляні:)
моїм страітєлям. ще теж точно потрібна:)

все є добре.
w4aslyva: (ммм..)
трошки про то, шо твориться)

бакалаврська завтра має зшита лежати на кафедрі
ржу)
вже нема того ацького переживання, напевно вже й не буде, хіба якщо мене Дєня на захисті чимсь загрузить))

якогось трешу не вистарчає зараз, хоча, є чим жити - в суботу зелена Софина вечірка і в неділю Білка приїжджає нарешті!!!))
настпуний тиждень теж такий веселий вийде - добивання бакалаврської, захист; підготовка новояворівської мандрівки (далі шукаю якесь файне місце, до якого можна електричкою доїхати); гутковий табір, але там Оля моя двіжує, хвала Богу!

а ще є пропозиція в липні рвонути в Стокгольм-Осло, такщо завтра буду деканат мучити, щоб сказали коли вступні))
але тоді пролітає україно-польський табір:(
отака журбинка

нічо! поки що треба добити диплом!
все буде:)
w4aslyva: (ммм..)
в продовження посту про Бігуса:

вчора і передвчора, коли в нього було весілля він шось дуже багато чого писав в фейсі, і я ше так думала - дивний чоловік..
а сьогодні дивлюся, а то не Бігус, а Білоус! і Павло!
а тоді я так довго-довго згадувала як Бігуса звати)) і не згадала!!
аж поки не знайшла його в себе в друзях)) як виявилося він в мене там сидить ше в початку минулого року))

пластун пильний!
:)
w4aslyva: (ммм..)
мене щойно Миколка Бігус на фейсі в друзі додав!
ржу)
може тепер його з одруженням привітати?:))
ржу)
w4aslyva: (ммм..)
сьогодні збулась одна зі старих і смішних моїх мрій - попасти на площу рівно в 4 ранку!
і то не було холодно, і я була з рідними мені дівками.
ми були разом
тішилися.
а по дорозі назад намагалися з Сохацькою говорили англійською:)

надхненна тим.
живу п'ятницею - чекаю зірок і спальника -
живу суботою - чекаю смаженої картоплі -
живу неділею - чекаю ранішню шклівську електричку -

x_0fb476f6
w4aslyva: (ммм..)
ех..
світ починає перевертатися
нові люди, нові цінності, нові пріоритети, нові гони
щось нове
щось інакше

мені неймовірно цікаво що буде далі
напевно в тій цікавості і є сіль життя!

я нікому не дозволю розказати мені що буде далі! я, напевно, вперше хочу то просто пережити, всією серединою!

придаю тому завелике значення?
я так завжди роблю

вчора я не говорила так багато
вчора я тупила
вчора мені було смішно
вчора мені майже не було стрьомно


вони починають ставати мені рідними

Бозю, дякую!
w4aslyva: (ммм..)
Не даремно якраз вчора вилізло сонце! Починається все по-новому, все з початку! І тепер я зможу, в мене вийде! В мене буде мотивація! В мене є бажання! То буде неймовірний левел-ап!! І мені все вийде! Сімейство Лозинських сприйняли новину абсолютно позитивно і з вірою в очах:) то, напевно, один з найбільших мотиваторів!
Дякую за то!
w4aslyva: (всьо акей!!)
9 грудня. 2006 рік.
мої перші пластові сходини:) на 11.00 на домівці нашій, на Липі!
Мальви, 16тирічна Тетяна і Бібелька з гутіркою про патронесу куреня:))

як і в всіх, моє перше питання "курінь 436?" через той дурацький напис на нашому Ярославенському штандарті:))

як вивиться потім, всі 3 рази, які я могла попасти до Пласту - віс привели б мене в Ярославни:) я так тішилася, як то вичисила:))

дякую, що я тут, дякую, що то моє міце!

P5133918
w4aslyva: (миило)
я дууже скучила за Білочкою!!
Іванка наша в лікарні, а я не знала!!

сьогодні вперше за дуже багато часу зявилося відчуття власної вартісності. і ще один момент! на ззсі, синуля так вперся личком в мою руку, ніби йому хтілося втікти звідтам від змученості, і я була тим юсб-дротом який дає йому ще трошки сили.
то шалене відчуття потрібності!  
мені його як води треба.

то не просто дружба двох. в таракани в голові між собою колєґи!


сьогодні 11.11. і я прощаюся з однією зі своїх мрій. щасливого лету. з долини нагору, до решти мрій.
дякую, що була. точніше, був. чи все ж просто мрія.., тому була.
Було!
w4aslyva: (Default)
їдемо ми щойно (біля 00:20 за нашим часо) з Мельою і Лебедьом по хайвею додому, і вже на з'їзді на South Kingsway  на такому табло, яке вдень показує або погоду, або де є трафік, пише дослівно:
SOMEONE LOVES YOU
WATCH YOUR DRIVE 

ви не уявляєте, яка я була рада щойно, що не забула ту фразу!
за то, що тоді в той момент там їхала і її побачила!
за то, що в Торонто є такі класні пластуни!
за то, що я є теж серед них!
за то, що все є так, бо, як сказала колись Натка: не можна жаліти за тим, що було, ні в якому разі, так нам дав Бог, ми можемо лише дякувати!

дякую!

оує)

Jun. 19th, 2012 01:11 pm
w4aslyva: (Default)
вчора було неймовірним:)
спочатку я, точніше ми з Дімою і Артуром здали екзамен, в сумі на трьох заробивши близько 130 балів:) на мою душу припало 38, відповідно а заліковці пише 73, і не буду вимахуватися, що того мені мало!

далі гарно і спокійно вирішила проблему з грошима, тому зараз в мене вдома валяється гарнезний листочок а4 в якому написано, що на моєму рахунку в банку лежить 9100 доларв:) я крута, нє?

 після того побігла на вокзал, і випадково встигла на електричку в Золочів, яка чомусь вирушила на 7 хв. скорше, ніж мала, а в мому випадку вони були досить таки вирішальними. 2 години читала про теоретичні основи елітології з мого новенького гарного підручника і в результаті трохи ще своїх роздумів про то все туди повписувала для Куща:)

в Золочеві мене зустрів дядечко і ми машиною похали в їхній білий дім. там я трошки тих всіх сповнених ентузіазмом людей в костюмах порозчехляла що треба, щоби зробити в них Пласт і познайомилася з Христею. а Христя це рідна сестра Уляни Теслі!! яка колись зустрічалася з Андрієм Мудрим і народилася в один день з Пужаковською! отак!

по дорозі до Львова теж трохи хотілося почитати, але без сенсу, я просто заснула:)

далі сходини з моїми куханими Гарбузиками і гоу хоум дивитися друзів англійською!

я вже колись писала, як сильно люблю свою дорогу з маршрутки додому! от всю оту дорогу вчора я собі сама з собою говорила англійською! отак сама з собою:) зв всіма жестами, маханням руками і мімкою. то напевно смішно виглядало))) але, who cares?

чудовий, як на мене, день! побільше б таких;)

Profile

w4aslyva: (Default)
w4aslyva

July 2014

S M T W T F S
  123 45
6789101112
13141516 17 1819
20212223242526
27282930 31  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 02:32 pm
Powered by Dreamwidth Studios